

Уроки української мови
5 клас

Боднар Оксана Іванівна, вчитель української мови та літератури Мелітопольської ЗОШ № 11
Словосполучення
Словосполучення — це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів. Слова у словосполученні пов'язані підрядним зв'язком: одне з них головне, інші — залежать від нього. Смисловий зв'язок і межі словосполучення виявляються за допомогою запитання від головного слова до залежного.
За характером головного слова словосполучення поділяються на іменні (головне слово — іменник, прикметник, займенник або числівник): ввічливий хлопець, цікавий для всіх, кожен з нас, четвертий зліва; дієслівні: співати в хорі, загорілий на сонці, прислухаючись до порад; прислівникові: набагато зручніше.
Словосполучення входить до речення як його складова частина, є будівельним матеріалом для речення і може вйчленовуватися із речення. Наприклад, у реченні: Зацвіла в долині червона калина (Т. Шевченко) — є два словосполучення: червона калина — калина яка? — смислове відношення (предмет і його ознака) означальне; зацвіла в долині — зацвіла де? — смислове відношення (дія і місце) обставинне.
Словосполучення, до яких входять два самостійні слова, називаються непоширеними (гарна картина, дуже корисний, читати вголос).
Поширене словосполучення об'єднує в собі більше двох самостійних слів (буду говорити коротко, найбільш відомий хірург, літо п'ятдесят третього, людина похилого віку).
Схеми будови наведених словосполучень
Словосполучення точніше і повніше, ніж окреме слово, називає предмети, дії, ознаки. Порівняйте:
книжка — цікава книжка;
читати — читати газети.
Словосполучення не виражає думки, не має інтонаційного оформлення. Воно, як і слово, слугує матеріалом для побудови речень.
Зв'язок між словами у словосполученні виражається за змістом і граматично (зелене листя, а не, скажімо, «зеленої» листя; розв'язати задачу, а не розв'язати «задач») або тільки за змістом (наполегливо працювати). Тільки за змістом пов'язуються з головним ті залежні слова, що не мають здатності змінюватись (прислівники і дієприслівники), а також неозначена форма дієслова.
Не належать до словосполучень однорідні члени речення, сполучення самостійного і службового слів (перед концертом, проти вітру, тільки недавно), складені форми частин мови (більш виразний, будуть розповідати), а також підмет і присудок як граматична основа речення (діти граються; фільм прекрасний).

