Словосполучення

 

Словосполучення — це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів. Слова у словосполученні пов'язані підрядним зв'язком: одне з них головне, інші — залежать від нього. Смисловий зв'язок і межі словосполучення виявляються за допомогою запитання від головного слова до залежного.

За характером головного слова словосполучення поділяються на іменні (головне слово — іменник, прикметник, займенник або числівник): ввічливий хлопець, цікавий для всіх, кожен з нас, четвертий зліва; дієслівні: співати в хорі, загорілий на сонці, прислухаючись до порад; прислівникові: набагато зручніше.

Словосполучення входить до речення як його складова частина, є будівельним матеріалом для речення і може вйчленовуватися із речення. Наприклад, у реченні: Зацвіла в долині червона калина (Т. Шевченко) — є два словосполучення: червона калина — калина яка? — смислове відношення (предмет і його ознака) означальне; зацвіла в долині — зацвіла де? — смислове відношення (дія і місце) обставинне.

Словосполучення, до яких входять два самостійні слова, називаються непоширеними (гарна картина, дуже корисний, читати вголос).

Поширене словосполучення об'єднує в собі більше двох самостійних слів (буду говорити коротко, найбільш відомий хірург, літо п'ятдесят третього, людина похилого віку).

Схеми будови наведених словосполучень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Словосполучення точніше і повніше, ніж окреме слово, називає предмети, дії, ознаки. Порівняйте:

книжка — цікава книжка;

читати — читати газети.

Словосполучення не виражає думки, не має інтонаційного оформлення. Воно, як і слово, слугує матеріалом для побудови речень.

Зв'язок між словами у словосполученні виражається за змістом і граматично (зелене листя, а не, скажімо, «зеленої» листя; розв'язати задачу, а не розв'язати «задач») або тільки за змістом (наполегливо працювати). Тільки за змістом пов'язуються з головним ті залежні слова, що не мають здатності змінюватись (прислівники і дієприслівники), а також неозначена форма дієслова.

Не належать до словосполучень однорідні члени речення, сполучення самостійного і службового слів (перед концертом, проти вітру, тільки недавно), складені форми частин мови (більш виразний, будуть розповідати), а також підмет і присудок як граматична основа речення (діти граються; фільм прекрасний).