Звуки мовчання м письмі позначаються буквами. У більшості випадків один звук передасться однією буквою.

 Наприклад, у слові клас звуки [к], [л], [а], [с] передаються на письмі відповідними буквами: к, л, а, с.

Проте є випадки, коми повної відповідності між звуками і буквами немає

1) буква ь (м’який знак) жодного звука не позначає. Її вживають на письмі, щоб в о казати м’якість попереднього приголосного звука заметіль, корінь;

2) буквою щ позначаються два приголосні звуки: щастя [шчас'т'а], дощ [дошч];

3) звуки [дж],[дз] джміль, дзеркало.

Як робити звуковий запис слова

1.         Візьміть слово у квадратні дужки.

2.         Записуючи слово у квадратних дужках, букви, якими позначаєте звуки, між собою не з’єднуйте.

3.         Поставте у слові наголос.

4.         Біля м’яких приголосних ставте значок ('), а біля пом’якшених (’).

5. Над звуками   зверху ставте дужку.

6. Подвоєння букв позначте двокрапкою [:].

 Виконуючи звуковий запис слова, записуйте звуки, а не букви: [молод'ба].

У слові стільки складні, скільки в ньому є голосних звуків.

Наприклад: жи-то, пше-ни-ця, осінь, ба-га-то по-вер-хо-вий.

До складу може входити або тільки голосний: О-ля, або голосний з одним приголосним: пра-во-пис, або голосний з кількома приголосними: склад, банк.

За кількістю складів слова бувають односкладові: піч, стіл; двоскладові: баш-та, сті-лець; не-без-печ-но, до-по-ма-га-ти, слу-ха-ти.

Склад, що закінчується на голосний звук, називається відкритим: кни-га, мо-ре.

Склад, що закінчується на приголосний звук, ,називається закритим: мор-ський, вій-сько, май-стер.