Тверді і м'які приголосні

Приголосні бувають тверді і м'які або пом'якшені. Але не всі і не в усіх позиціях.

1. Приголосний [й] завжди тільки м'який: сім'я [с'імйа], сім'ї [с'імйі], сім'єю [с'імйейу].

2. Зубні бувають тверді і м'які: [д] — [д'], [т] — [т'], [з] — [з'], [с] — [с'], [д͡з] — [д͡з'], [ц] — [ц'], [л] — [л'], [н] — [н']. Причому м'якими вони можуть бути в будь-якій позиції — і в кінці слова, і перед наступним приголосним: мідь, путь, мазь, вісь, ґедзь, міць, даль, тінь, ходить, дядько, батько, близько, військо, хвацько, вільно, брунька, заходьте.

3. Інші приголосні — губні, передньопіднебінні (крім [й]) і задньоротові — у кінці слова і перед наступним приголосним завжди тверді: голуб, любов, повір, ніч, туш, мовчиш, кажеш; сім'я, в'юн, повірте, відправте, ріжте.

Вони пом'якшуються лише перед [і] та зрідка перед іншими голосними: вітер [в’ітер], хід [х’ід], гілка [г’ілка]; свято [с'в’а то],бюро [б’уро], кювет [к’увет]; затишшя [затиш’ш’а], обличчя [облич’ч'а], ніччю [н'іч’ч’у], жовчю [жовч’у], але: круча, тиша, ходжу.

4. М'який приголосний [р'] у деяких діалектах ствердів навіть перед голосними. Проте в літературній мові тут чітко розрізняємо [р] і [р']: гора — зоря, град — ряд, порада — порядок, шкура — буря, горох — трьох, пором — трьом, крук — крюк, друк — дрюк; перу — порю.