Уподібнення приголосних звуків.

Для того, щоб краще і легше вивчити спрощення приголосних, слід запам'ятати 5 основних правил уподібнення.

1.Дзвінкі приголосні не оглушуються, тобто не змінюються. Якщо ви бачите в завданні щось подібне: діжка [д'íшка], то це не правильно, адже [д] – дзвінкий, а [к] – глухий. За правилом дзвінкі перед глухими не змінюються. Дзвінкі та глухі приголосні складають пари, які варто запам'ятати, це знадобиться Однак є кілька винятків, які слід завчити напам’ять. У словах: легко, вогко, кігті, нігті, дьогтю дзвінкий [г] міняється на глухий [х]. Тобто транскрибується так: легко [лéхко]. Проте таких слів-винятків усього кілька.

2. Глухі приголосні перед дзвінкими – одзвінчуються, тобто міняються на свою дзвінку пару. Наприклад, футбол – [фудбóл]. Винятків з цього правила немає.

Увага! І перше, і друге правило впливають на правильне вирішення не лише тестових завдань на уподібнення, а й на завдання з наступними формулюваннями: «чи всі приголосні глухі в рядку», «чи всі приголосні дзвінкі в рядку». А також деколи на завдання «знайдіть рядок з однаковою кількістю звуків і букв у кожному слові» в тому випадку, якщо через уподібнення звук став подовженим. Наприклад, у слові «отже» - [óджe] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [дж]. Відповідно, кількість букв у цьому слові – 4, а звуків – 3.

3. У префіксах «з» перед глухими переходить в [с]. Це стосується таких префіксів: з, роз, без, через. Наприклад, безперечно – [беиспеирéчно].

4. Приголосні: Де Ти З’їСи Ці ЛиНи + дз перед м’якими приголосними пом’якшуються. Це уподібнення ще називають уподібнення за м’якістю. Наприклад, пісня – [п'íс'н'а]. Приголосний [с] став м’яким через сусідство із м’яким.

Вони мають відповідні тверді пари [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз], [р].

Увага: Приголосний [й] завжди є м'яким, тому скісної рисочки біля нього писати не треба.

В певних позиціях деякі інші тверді приголосні можуть бути напівпом'якшеними, крім вищезгаданих (що можуть бути і м'якими, і твердими). Напівпом'якшеність позначається комою вгорі після звука:

Напівпом'якшеними стають: губні: [б’], [п’], [в’], [м’], [ф’], глотковий [г’], задньоязичні [х’], [ґ’], [к’], шиплячі [ж’], [ш’], [дж’], [ч’] – у випадку, якщо вони стоять перед [і], або «я», «ю», «є».)

5. Складні випадки уподібнення.